Методика розвитку максимальної сили шляхом удосконалення міжм’язової координації

 

Найефективнішими засобами вдосконалення міжм’язової координації є вправи: з обтяженням масою предметів; на тренажерах; у подоланні опору маси власного тіла з додатковим обтяженням.
При використанні цього шляху використовують ІНТЕРВАЛЬНИЙ і КОМБІНОВАНИЙ методи.
Величина опору в межах 30-80% від максимального у конкретній руховій дії. У роботі з дітьми більший ефект дають обтяження 30-50%.

В одному підході виконують від 3-4 до 5-6 повторень підряд, орієнтуючись на те (на відміну від першого шляху), щоб останнє повторення не вимагало максимального вольового напруження. Фактично кількість повторень повинна складати 0,5-0,7 ПМ. Більша кількість повторень може викликати погіршення координації роботи м’язів внаслідок накопичення втоми.
Оптимальний темп виконання рухової дії становить (залежно від амплітуди) 0,5-1,5 с як на долаючу, так і на поступливу фази.

Кількість підходів 2-6 для кожної вправи. Орієнтуватись при цьому слід на якість виконання вправи. Сигналом для припинення вправи є перші ознаки порушення координації роботи м’язів-синергістів та антагоністів.

Між підходами застосовують активний екстремальний інтервал відпочинку. Між серіями для різних груп м’язів тривалість комбінованого відпочинку може збільшуватись на 50-100%.
Вправи для вдосконалення міжм’язової координації слід виконувати на початку основної частини заняття, коли організм знаходиться у стані оптимальної   працездатності.
Оптимальна кількість занять у тижневому циклі знаходиться в межах від 3-4 до 5-6 занятьзалежно від рівня фізичної підготовленості. Тренувальна програма складається на 4-6 тижнів і надалі систематично оновлюється, величина обтяжень збільшується.

 

 

                   Вчитель  :                      Б.І.Носаль